Хроніки вставання з колін.

Найбільші металурги Росії накатали листа нагору, щоб там накатали листа в бункер.

Хроніки вставання з колін.

Найбільші металурги Росії накатали листа нагору, щоб там накатали листа в бункер.

Суть проста: дайте грошей. Багато. 140-150 млрд фублів. Бо санкції стали надто смішні.

Попит падає. Продаж просів. Логістика дорога. Інвестпрограми гальмуються.

І головне — працювати нема кому. Частина трудягпоїхала поповнювати кадровий голод до окупованих українських міст, інша частина мобілізована і вже навіть утилізована. Сталь варити нема кому.

Ще недавно металурги вважалися стовпами економіки, експортною гордістю та донорами держбюджету. Тепер вони самі просять підтримки у держави, яка забрала у них людей, ринки та доступ до грошей.

Сарказм ситуації у тому, що метал – це кров промисловості. Якщо сталеливарники починають просити рятувальний круг, значить тоне вже не окрема галузь — тоне сама промисловість.

Але по телевізору все стабільно.

Економіка “перебудувалася”.

Імпортозаміщення «йде за планом».

“Зростання є” – в урядових звітах.