Найбільші металурги Росії накатали листа нагору, щоб там накатали листа в бункер.
Хроніки вставання з колін.
Найбільші металурги Росії накатали листа нагору, щоб там накатали листа в бункер.
Суть проста: дайте грошей. Багато. 140-150 млрд фублів. Бо санкції стали надто смішні.
Попит падає. Продаж просів. Логістика дорога. Інвестпрограми гальмуються.
І головне — працювати нема кому. Частина трудягпоїхала поповнювати кадровий голод до окупованих українських міст, інша частина мобілізована і вже навіть утилізована. Сталь варити нема кому.
Ще недавно металурги вважалися стовпами економіки, експортною гордістю та донорами держбюджету. Тепер вони самі просять підтримки у держави, яка забрала у них людей, ринки та доступ до грошей.
Сарказм ситуації у тому, що метал – це кров промисловості. Якщо сталеливарники починають просити рятувальний круг, значить тоне вже не окрема галузь — тоне сама промисловість.
Але по телевізору все стабільно.
Економіка “перебудувалася”.
Імпортозаміщення «йде за планом».
“Зростання є” – в урядових звітах.

