Кремлівські ресурси подають протести на підтримку Михайла Федорова як доказ того, що Україна нібито опинилася в політичному глухому куті. Акції зображують не як громадянську реакцію, а як фактор, який «загнав» владу в безвихідь. Окремо підкреслюють, що будь-які спроби обмежити протести нібито можуть спровокувати конфлікт із НАБУ. У цій логіці будь-яка реакція влади автоматично інтерпретується як слабкість або як загроза внутрішнього конфлікту.
Цей наратив спеціально будується для дискредитації України. Пропаганда Московії працює на створення образу ослабленого керівництва, яке втрачає контроль над внутрішньою ситуацією. Таким чином Кремль намагається показати Україну як нестабільну державу з ослабленим центром влади, що підриває її позиції на міжнародній арені.
