“Однозначно перетнемо позначку в 90 грн за літр, підемо на 93-95 грн”, – прогнозує паливний експерт Дмитро Льовушкін на найближчі тижні.
Наголошує, що не йдеться про дефіцит палива. За його словами, зараз не проблема закупити пальне, хоч і коштує воно дорого – така ціна “всіх бентежить”.
“Проблема в тому, що в усіх ланцюгах постачання ми – останні. У нас немає зараз власних портів, у нас немає власних заводів. Ми вимушені стояти в кінці черги й чекати, поки буде можливість забрати”, – підкреслює Сергій Куюн.
Він згадує нещодавну історію з поставкою дизельного палива до Румунії: в порт Констанци, звідки Україна купує чимало ресурсу, йшов великий танкер на 100 тис. т з близькосхідним дизелем, але дорогою хтось домовився викупити партію дорожче і танкер змінив курс. Усі попередні замовлення скасували.
“Буквально нещодавно спілкувався з трейдерами, вони кажуть: “Доведеться попрацювати”. Що це означає? Доведеться платити більше. Але, в принципі, – це нормальна ринкова ситуація. Набагато гірше за високу ціну – дефіцит”.
З квітня поточного року Росія цілеспрямовано й інтенсивно атакує українські автозаправні станції. На початок липня постраждали АЗС у Сумській, Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській та Полтавській областях – прифронтових регіонах. Загалом ідеться про понад 200 станцій.
У декотрих містах як, наприклад, у Тростянці чи Нікополі не залишилось жодної автозаправної станції, яка не зазнала б атаки російських дронів чи інших засобів повітряного нападу. Є проблеми з постачанням палива до Павлограду на Дніпропетровщині, де основну трасу тероризують російські FPV-дрони. Питання протидії вирішується накриттям шляхів сітками (переважно рибальськими з умовної Данії, бо не існує стандарту), а місцева влада звітує, що активно займається цією проблемою.
Російські офіційні джерела, як, наприклад, Міноборони РФ, удари по українських АЗС називають відповіддю за пошкоджені у Росії нафтопереробні заводи. Утім, зазначають експерти, ці удари поки що не здатні призвезти до дефіциту пального у пограничних, прифронтових регіонах, бо бізнес швидко адаптувався до наявних ризиків.
“АЗС – це двоповерхова будівля, основна її технологічна частина (бочки, трубопроводи, насоси) розташовані під землею. І коли росіяни завдають удару дроном, АЗС як технологічна споруда, не страждає, пошкоджується стела, навіс, магазин, – розказує Дмитро Льоушкін. – З 200 станцій, що були під ударом, велика частина вже відновлена”.
Очільник Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа також запевняє, що ситуація з пальним у прифронтових регіонах залишається стабільною. Задля захисту громадян на заправках встановлюють мобільні укриття та запроваджують обов’язкове оповіщення про загрозу обстрілів. Влада спільно з операторами відпрацювала алгоритм дій на випадок перебоїв: за потреби пальне оперативно підвозитимуть бензовозами або ж розгортатимуть мобільні автозаправні станції.
Джерело: censor.net
