Євгеній Хмара, який раніше очолював Центр спеціальних операцій СБУ, а згодом керував Службою, став новим Міністром оборони України. Під його керівництвом Україна посилила кампанію далекобійних ударів по стратегічних об’єктах Росії, зокрема по нафтопереробній галузі.
Американське видання The National Interest зазначає, що Хмара прийшов на посаду не як класичний чиновник, а як командир спецпризначенців із досвідом складних асиметричних операцій. Особливу увагу авторка приділяє його вмінню працювати з обмеженими ресурсами та бачити війну як єдину систему.
Браслет з іменами загиблих
Євгеній Хмара носить браслет, на якому викарбувані імена бойових побратимів, загиблих у війні. Про його значення він розповів лише після запитання журналістки під час вечері в Києві.
Напередодні призначення Хмара звільнився зі служби у званні генерал-майора, щоб відповідати законодавчим вимогам щодо цивільного керівництва Міністерством оборони. Під час складання присяги він пообіцяв збільшувати виробництво української зброї та кількість точних ударів по ворогу.
Командир спецпризначенців
Хмара був командиром елітного підрозділу «Альфа» СБУ, а пізніше очолив Службу. Його підрозділи брали участь в операції «Павутина» у червні 2025 року, під час якої українські дрони атакували стратегічні літаки Росії на авіабазах за тисячі кілометрів від України.
За даними Міністерства оборони України, дрони вартістю близько $1 млн завдали російському флоту стратегічних бомбардувальників збитків більш ніж на $5 млрд.
Колишні колеги описують Хмару як спокійного, скромного й водночас стратегічно мислячого командира, який багато часу проводив на передовій та постійно цікавився новими технологіями.
Міністерство — це не командування військами
На посаді міністра Хмара не командуватиме військами безпосередньо. Його завдання — забезпечувати закупівлі, координацію оборонної промисловості, бюджети, кадрові питання та взаємодію між державними структурами.
Одним із головних прикладів його підходу стала кампанія проти російської нафтової галузі. За оцінками Генерального штабу ЗСУ, майже 43% нафтопереробних потужностей Росії було виведено з ладу.
«Безжальна асиметрія витрат»
Хмара сповідує принцип «безжальної асиметрії витрат» — завдавати ударів, які коштують значно дешевше, ніж збитки противника. Мета полягає не лише в знищенні окремих об’єктів, а в ураженні ключових вузлів системи: нафтопереробних заводів, транспортних вузлів, експортних маршрутів та інших елементів, які забезпечують російську військову машину.
Такий підхід особливо важливий для Міністерства оборони, яке фактично розподіляє обмежені ресурси — гроші, зброю, людей і ризики.
Новий тандем із Михайлом Драпатим
Одночасно з Хмарою новим головнокомандувачем ЗСУ став генерал-майор Михайло Драпатий. Його характеризують як командира нового покоління, який підтримує ініціативу на нижчих рівнях і оцінює успіх не лише територіальними здобутками, а й кількістю врятованих життів військових.
Хмара та Драпатий мають спільне бачення розвитку української армії та вже планують наступні кроки щодо перенесення війни на територію Росії.
«Україна має реальний шанс перемогти»
Хмара визнає, що раніше не керував структурою такого адміністративного масштабу, як Міністерство оборони. Він вважає, що держава повинна створювати умови для швидкого розвитку та впровадження нових технологій на полі бою.
Щодо мобілізації він наголошує: люди готові служити, коли вірять у можливість змінити ситуацію та мають достатні умови для виживання. Тому, на його думку, покращення умов служби може підвищити мотивацію військових.
Стратегічно Хмара вважає, що Україна не може перемогти Росію, просто копіюючи радянську модель ведення війни. Натомість вона має створити власний метод — «Павутину», засновану на технологіях, асиметрії та нестандартних рішеннях.
Хмара переконаний, що Україна має реальний шанс перемогти, а важливою частиною цієї перемоги залишатиметься співпраця зі США, яку він називає своєрідним братерством, у якому кожна сторона робить свій внесок.
