Україна має перемагати на усіх фронтах, включаючи міжнародний судовий, переконаний новий голова Комітету ВР з питань правової політики, народний депутат фракції «Слуга народу» Денис Маслов. Зокрема, Україна очікує від Міжнародного суду ООН рішення про порушення Росією Конвенції про геноцид, неправомірність збройної агресії та компенсації Україні. Рішення суду в Гаазі також може вплинути на процеси всередині Радбезу ООН, де Росія має право вето, пише lb.ua
При цьому, каже нардеп, міжнародне правосуддя, на жаль, не є досить швидким. Ці справи можуть тривати не один рік. Тому Україна працює з партнерами над створенням нового міжнародного трибуналу ad hoc, де швидше та набагато простіше буде доведено злочин агресії.
Міжнародний суд ООН може визнати Росію винною у порушенні Конвенції про геноцид. Також ми очікуємо на рішення щодо фінансових компенсацій Україні через конфіскацію міжнародних активів РФ та її резидентів. Як довго може тривати цей процес? Як нам не повторити досвід колишньої Югославії, коли трибунал тривав 25 років?
Приклад Югославії – показовий, але не зовсім релевантний, якщо ми говоримо про Міжнародний суд ООН. Для цього треба розуміти юридичну стратегію, за якою пішла Україна.
До Міжнародного суду ООН ми подали заяву про порушення РФ Конвенції про запобігання злочину геноциду та відповідальності за нього. Про що заява? РФ публічно обґрунтувала початок війни нібито здійсненням Україною геноциду російськомовного населення. Наша позиція – це не так. Таким чином, покладаючи в основу збройної агресії неправду, РФ сама грубо порушила вимоги Конвенції.
Що може у цьому випадку зробити Міжнародний суд ООН? По-перше, встановити порушення Росією Конвенції про геноцид. По-друге, зобов’язати Росію компенсувати шкоду, заподіяну Україні війною.
Додам, що Міжнародний суд ООН за цією заявою України не розглядає питання вчинення РФ геноциду проти українського народу з боку Росії. Це компетенція Міжнародного кримінального суду, який також знаходиться в Гаазі. Крім того, українські національні суди також можуть розглядати злочини геноциду.
Що буде важливе саме у рішенні Міжнародного суду ООН? Суд раз і назавжди виб’є аргументи РФ про нібито здійснення в Україні геноциду російськомовного населення. І фактично підтвердить, що РФ веде цинічну та загарбницьку війну, без жодної на те причини, порушуючи норми міжнародного права. Цей фактаж ми зможемо використовувати надалі вже у Міжнародному кримінальному суді.
Ми також сподіваємося, що суд вирішить питання компенсації завданих Україні збитків внаслідок війни. Звичайно, буде складність з механізмом його виконання. Бо усі розуміють, що навряд чи Росія, яка ігнорує норми міжнародного права, буде добровільно виконувати рішення суду. Але якщо таке рішення суду буде, то ми можемо розраховувати на отримання компенсації за рахунок міжнародних активів РФ, які можуть бути передані на користь України.
Нагадаю, що за виконанням рішень Міжнародного суду ООН наглядає Радбез ООН, де росія має представництво. Моя особиста думка – таке рішення суду може вплинути й на певні процеси всередині самої ООН. Президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував на реальній необхідності перегляду функціонування інституцій ООН, коли постійний її член з правом вето сам є агресором. Це само по собі руйнує усю конструкцію безпеки та принципи, на яких формувалася ООН.
Що робити простим громадянам, яким компенсації потрібні вже зараз? Відомо, що наразі триває обговорення з ФДМ та Мінекономіки щодо єдиної методики для отримання компенсації збитків конкретним громадянам та українським підприємствам. Для цього має бути окремий новий закон? У комітеті разом з Урядом працюють над ним?
Позиція номер один – усі збитки від війни нашим громадянам та підприємствам мають бути компенсовані. Передовсім за рахунок держави-агресора. На розгляді Верховної Ради готується до другого читання законопроєкт № 7198 щодо компенсацій за втрачене майно. Ним вже пропонуються механізми відшкодування за нерухоме майно. У цій частині питання буде урегульовано цим законом.
Цей законопроєкт Олени Шуляк прийняли у першому читанні ще у березні. Однак й досі не проголосували у другому читанні. Чому?
Там велика кількість правок. Головний комітет тут не мій. Але я знаю, що проводиться велика робота.
Навесні також була постанова Кабміну, який доручив усім центральним органам виконавчої влади розробити свої механізми розрахунку компенсацій. Зараз на національному рівні важливо вирішити: як ми визначаємо рівень збитків, чим ми їх підтверджуємо, як ми їх фіксуємо. Для того, щоб при наповненні згаданого фонду активами РФ та осіб, що сприяли збройній агресії, ми мали можливість передавати до нього чіткі та підтверджені розрахунки для отримання відшкодувань.
Звичайно, так само державний бюджет України теж буде відшкодовувати певні збитки окремим категоріям осіб. Але давайте будемо відверті. В умовах, коли ми продовжуємо витрачати величезні кошти на забезпечення обороноздатності, бюджет країни, на жаль, просто неспроможний покрити усі збитки громадян, юридичних осіб.
Тому надалі – це шлях отримання відшкодувань від країни-агресора та терориста, якою визнана Росія. Створення такого фонду, на мою думку, це достатньо довга перспектива. Хоча допомога країн-партнерів та наших донорів вже відбувається. І ці кошти також будуть використані на відновлення.
